Чим небезпечний менінгокок?

Менінгококова інфекція – гостре інфекційне захворювання, викликане бактерією (менінгококом), що є загрозою для життя людини у будь-якому віці!
Звучить як залякування, проте цифри говорять самі за себе:
- кількість летальних випадків (смертей) при менінгококовій інфекції у країнах Євросоюзу та Україні сягає 20%;
- розповсюдженість менінгококової інфекції у країнах Західної Європи – до 1 випадку на 100 000 населення (в Україні – біля 3);
- найчастіше хворіють діти віком до року та молоді люди у віці 15–24 роки.
Прояви менінгококової інфекції
1. Менінгококовий сепсис – найважча форма хвороби, для якої характерний раптовий початок, висока температура (вище ніж 38°С), слабкість, спрага, головний біль, поява характерного висипу (мікрокрововиливи). Висипи неправильної форми й різних розмірів, частіше у вигляді зірочок; їх багато, здебільшого на сідницях, стегнах, гомілках, тулубі, та різноманітного забарвлення – від червоного до чорного. Головна загроза життю – розвиток інфекційно-токсичного шоку, набряк головного мозку, гостра наднирникова недостатність.
Що повинні знати батьки!
- Підвищення температури тіла, зокрема вище ніж 39°С, завжди потребує особливої уваги до дитини.
- Відсутність явних причин високої температури (ознак гострої респіраторної інфекції, діареї, вираженого кашлю) потребує огляду шкірних покривів (повторно протягом кількох годин).
- При появі висипу слід негайно звернутися за медичною допомогою.
2. Менінгіт – запалення мозкових оболонок. За такої форми менінгококової інфекції дитина скаржиться на виражений головний біль, блювоту, що не приносить полегшення. Вона перебуває у позі ембріону: лежачи на боці, голова закинута назад, руки та ноги зігнуті й приведені до живота.
3. Менінгококовий назофарингіт (нежить та біль у горлі). У багатьох випадках симптоматика така сама, як і при більшості гострих респіраторних інфекцій. Найчастіше діти одужують без будь-яких наслідків, але можливий перехід до більш важких форм менінгококової інфекції.
4. Менінгококове носійство – найчастіша форма, яка протікає безсимптомно. У 70% осіб носійство короткочасне й не перевищує двох тижнів.
Механізм передачі збудника (менінгококу) – повітряно-крапельний.
Джерело інфекції – хвора людина та здорові бактеріоносії.
Діагностика менінгококової інфекції відбувається під час огляду хворого і подальших лабораторних досліджень змивів з носової частини горла, мокротиння, крові, спинномозкової рідини.
Профілактика
- Оскільки збудник нестійкий у зовнішньому середовищі, актуальними є провітрювання та вологе прибирання приміщень.
- Рекомендовано більше гуляти з дитиною на відкритому повітрі, уникати поїздок у громадському транспорті, не перебувати довго у приміщеннях, де велике скупчення людей.
- Дотримання правил особистої гігієни.
Найдієвішим методом профілактики є вакцинація, яку використовують у світі вже понад 30 років. Планова вакцинація проти цієї інфекції входить до національних календарів щеплень у Бельгії, Великій Британії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Нідерландах, Німеччині тощо. В Україні вакцинація від менінгококової інфекції належить до рекомендованих і проводиться дітям від 6-ти тижневого віку та дорослим.
Запитайте свого лікаря про вакцинацію від менінгококової інфекції!
Бажаю здоров’я!
Антон Асонов, лікар-педіатр