Гіпотонія
Гіпотонія, або артеріальна гіпотензія – зниження артеріального тиску більше ніж на 20% від звичних для людини показів або в абсолютних цифрах – нижче за 90 мм рт. ст. систолічного («верхнього») тиску та 60 мм рт. ст. діастолічного («нижнього») артеріального тиску.
Розглянемо хронічну (постійну) гіпотонію. В терапії відомо, що гостре пониження тиску, що виникає миттєво, найчастіше є ускладненням загрозливої для стану здоров’я ситуації і потребує невідкладної допомоги. Сімейні лікарі терапевти відзначають такі захворювання: гострий інфаркт міокарда, тромбоемболія легеневої артерії, важкі аритмії, внутрішньосерцеві блокади, алергічні реакції, крововтрата і т.д.
Зважаючи на те, що хронічна гіпотонія не дає таких загрозливих ускладнень, як гіпертонія, вона не є небезпечним для життя проявом. Але якість життя з нею може бути гіршою, ніж у гіпертоників. Терапевти виділяють такі фактори, як слабкість, сонливість, дратівливість, чутливість до погодних змін, апатія, неуважність, погіршення пам'яті, млявість вранці, підвищена пітливість, порушення терморегуляції (холодні кисті і стопи). Такі пацієнти терапевтичного кабінета чутливі до зміни кліматичних умов, мають задишку і сильне серцебиття під час фізичних навантажень, блідість, відчувають головний біль, запаморочення, схильність до закачування, нудоту.
Лікар терапевт розділяє первинну і вторинну хронічну гіпотонію, яка може виникати внаслідок безлічі факторів або захворювань. Це і розлади, при яких порушується вегетативна регуляція тонусу артеріальних судин, і прояви панічних розладів та інших неврозів. За даними терапевтичного кабінету також вона може виникати у людей з виразковою хворобою, анемією, серцевою недостатністю, дисфункцією щитоподібної залози, гепатитом, цирозом печінки, хронічними захворюваннями легень, травмами головного мозку, під час вагітності, яка характеризується низьким тонусом артерій, тощо.
Зрозуміло, що навіть лікарю терапевту з першого разу важко відразу виявити причину цієї проблеми, а тим більше людині, яка не є експертом у цьому питанні.
Про подальший спосіб життя чи тактику лікування (в разі потреби) треба консультуватися з лікарем. Терапевт спочатку проведе обстеження та оцінить реальний стан функціонування органів і систем, а потім, врахувавши реальну життєву ситуацію пацієнта, підбере необхідні методи та засоби лікування.
Робіть правильні висновки: звертайтеся до терапевта – і ваше життя обов'язково зміниться на краще!
Геннадій Висоцький, сімейний лікар, лікар-кардіолог
Попередній запис за телефонами:(067)295-4-000 або (095)295-4-000
