Хронічний кашель у дитини та гельмінти: чи є взаємозв'язок?
«Можливо, причина довготривалого кашлю у моєї дитини – гельмінти?» Такі запитання досить часто задають батьки під час візиту до педіатра. Чи справді можуть гельмінти бути причиною кашлю у дітей? Про це піде мова нижче.
Одразу зазначимо, що гельмінти справді можуть бути причиною кашлю у дитини. А тепер більш детально.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, гельмінтози, що передаються через ґрунт (геогельмінтози – аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомоз, некатороз, стронгілоїдоз і токсокароз), входять до найбільш поширених паразитарних хвороб людини. У світовому масштабі від геогельмінтозів страждають приблизно 2 млрд людей, зокрема 4 млн дітей у європейському регіоні ВООЗ.
Геогельмінтози передаються через заражений ґрунт, їжу, воду, а також контактним шляхом через руки й різні предмети.
Під час свого розвитку гельмінти проходять декілька стадій: яйце–личинка–дорослий паразит. На кожній із стадій, залежно від виду, гельмінти можуть викликати різноманітні симптоми зараження дитини паразитами. Так, наприклад, личинки аскариди під час свого розвитку мігрують до дихальних шляхів людини, що може призводити до появи кашлю.
Окрім того, серед різноманітних механізмів негативного впливу гельмінтів на організм дитини саме стимуляція розвитку алергічної реакції у вигляді алергічного запалення бронхів, стінки травного тракту, кропив'янки є однією із ключових.
Важливим моментом при постановці діагнозу гельмінтозу у дитини є виключення інших причин кашлю. Тому головним питанням, що постає перед лікарем та батьками – діагностика гельмінтозів, що доволі часто буває ускладненою. Виявлення яєць або самих паразитів у калі є найбільш надійним методом. Бажано здавати аналіз не менше 3–4 разів з інтервалом у
2–3 дні – це дасть змогу більш точно встановити діагноз. Широко використовують спеціальні аналізи крові, проте варто інтерпретувати їх з урахуванням огляду дитини та пам’ятати про псевдопозитивні та псевдонегативні результати. У цьому Вам допоможе лікар.
Звісно, проводити профілактику паразитарних захворювань набагато легше, ніж їх лікувати і для цього треба:
- Не забувати мити руки після прогулянок на вулиці та контакту з «незнайомою» собакою чи кішкою.
- Під час приготування їжі проводити правильну кулінарну обробку харчових продуктів, зокрема м'ясних та рибних.
- Ретельно мити овочі, ягоди та фрукти.
- Проводити регулярний огляд домашніх тварин у ветеринарного лікаря та їхню періодичну дегельмінтизацію.
- Дотримуватися правил особистої гігієни у сім’ї при використанні рушників, постільної білизни тощо.
Уникайте самолікування ! Зверніться до лікаря.
Підбір оптимальних терапевтичних заходів із мінімізацією ризиків є запорукою здоров’я Вашої дитини!
Лікар-педіатр Антон Асонов
