Обстеження при встановленому діагнозі COVID-19
Щоденно велика кількість пацієнтів з позитивним аналізом ПЛР на COVID-19 звертається до мене з питаннями: Як уникнути ускладнень? Коли треба давати кисень? Може, закупити антибітики про всяк випадок?
У мене відповідь одна: тримайте зв’язок з лікарем, подавайте щоденно коротку інформацію про свій стан (стабільний, краще, погіршився) та показники: температуру, пульс, артеріальний тиск, показник сатурації.
Це дасть можливість лікарю своєчасно запідозрити можливі ускладнення, призначити необхідні аналізи для обгрунтування чи спростування проведення комп’ютерної томографії, госпіталізації.
Основний показник стабільного протікання хвороби є насиченість організму киснем (вище 95%).
Із лабораторних обстежень рекомендовано на амбулаторному етапі лікування такі (лікар проводить пошук маркерів «тривоги»).
1.Загальний аналіз крові: дасть загальну інформацію про ситуацію в організмі. Досить часто показники залишаються в межах норми. Особливу увагу звертаємо на лейкоцити, тромбоцити (нижче 150тис), лімфоцити (нижче 1х10*9 – сигнал тривоги), нейтрофіли.
2. Аналіз крові на феритин: чутливий маркер запалення, швидко підвищується у декілька разів від норми (1000 нг/мл та вище – сигнал тривоги).
3. Аналіз крові на прокальцитонін: чутливий маркер бактеріальної інфекції, його підвищення дає інформацю лікарю про необхідність призначення антибіотиків (не завжди при вірусній інфекції інфільтративні зміни на КТ є пневмонією).
4. Аналіз крові на С-реактивний білок: маркер запалення. Реагує значно повільніше ніж феритин. Мій клінічний досвід свідчить, що цей показник не завжди достатньо інформативний.
5. Аналіз крові на печінкові проби: призначають при виражених симптомах інтоксикації для оцінки функції печінки; дає можливість лікарю обгрунтовано прийняти рішення про проведення дезінтоксикаційної терапії.
6. Аналіз крові на Д-димер: підвищення показника до 1000 нг/мл та вище сигналізує про розвиток тромбозів. Необхідно терміново виконати комп’ютерну томографію органів грудної клітини для візуалізації змін в легенях. Приймається рішення про госпіталізацію.
7. Комп’ютерна томографія органів грудної клітини дає інформацію про наявність та площу ураження легень. Зміни в легенях не завжди корелюють з показником насиченості киснем організму (РsO2).
8. Контроль інших показників крові, додаткових інструменталних методів обстеження призначається лікарем у кожному конкретному випадку з урахуванням супутньої патології та віку пацієнта.
Звертаю вашу увагу, що усі зміни в аналізах крові оцінюються не кожен окремо, а комплексно з урахуванням стану пацієнта.
У кожному конкретному випадку хвороба має свій, нікому не відомий сценарій перебігу.
Тільки лікар може передбачити можливі ускладнення та своєчасно скорегувати лікування або госпіталізувати.
Допис підготовлено за матеріалами лікаря-терапевта, гастроентеролога Алли Дуб.
