Постковідний міокардит – як розпізнати
COVID-19 – яка це хвороба? Це запитання звучить нині банально, але насправді це не так. Стає все більш очевидним, що новий коронавірус може спричинити «хаос» майже в усіх системах і органах організму людини.
Якщо на початку коронавірусну хворобу вважали хворобою лише легень, то сьогодні ми спостерігаємо, що вона уражає й інші органи: серце, нирки, мозок, залози внутрішньої секреції.
Після багатьох місяців боротьби з COVID-19 стає все більш очевидним, наскільки різною може бути шкода, заподіяна організму Sars-CoV-2. Нині лікарі повідомляють, що інфекція також може спричинити довготривалі проблеми серця.
Є багато випадків, коли люди, які тяжко перехворіли на коронавірусну інфекцію, часто можуть повернутися до нормального стану без будь-яких наслідків вже через 1–2 місяці. Однак ті, що перенесли COVID-19 у будь-якій формі, все ще можуть мати затяжні симптоми у вигляді так званого постковідного синдрому.
Ще на початку пандемії стало відомо, що COVID-19 пошкоджує міокард, що є серйозною загрозою для пацієнтів. Результати досліджень показують, що серцево-судинні наслідки COVID-19 можуть бути надзвичайно важливими та потребувати пильної уваги й подальшого спостереження.
Багато людей, які страждають на COVID-19, повністю одужають і повернуться до нормального стану здоров'я. Але з продовженням пандемії ми дізнаємось, що деякі люди можуть відчувати довготривалі наслідки вірусу – симптоми після одужання можуть тривати від тижня до місяців.
COVID-19 має багато потенційних наслідків, вторинних станів, безпосередньо спричинених інфекцією. Мабуть, одним із найважливіших є міокардит – запалення серцевого м'яза, що зазвичай асоціюється з вірусною інфекцією. Це змінює електричну провідність у серці та впливає на його здатність перекачувати кров, через що в усі органи, зокрема в легені, потрапляє менше кисню.
Яким чином розвивається міокардит при коронавірусні інфекції?
Віруси – це дуже дрібні збудники, які, потрапляючи у живий організм, виживають й розмножуються. Для цього їм потрібна клітина-господар. Ці клітини здебільшого піратські. Більшість вірусів віддають перевагу певним типам клітин. Деякі віруси можуть також уражати клітини серцевого м’яза.
Інфіковані клітини змінюються, імунна система розпізнає це і реагує. Sars-CoV-2 уражає ендотелій судин. Першими страждають коронарні артерії (ті, які забезпечують живлення серця). Таке ураження небезпечне коронаритами (запаленням стінок венозних артерій серця), тромбозами коронарних артерій, гострим порушенням коронарного кровообігу, гострим інфарктом міокарда.
Вважають, що патофізіологія міокардиту, пов’язаного з COVID-19, є поєднанням прямої вірусної травми та пошкодження серця внаслідок імунної відповіді клітини-господаря.
Однак у деяких пацієнтів розвивається блискавичний міокардит, причиною якого може бути цитокіновий шторм – некероване вироблення біохімічних сигналів, які активізують протизапальні клітини. В результаті запалення охоплює весь організм і призводить до поліорганної недостатності.
Одним із факторів ризику є турбулентність у кровотоці, яка виникає при патології серцевих клапанів. Спостерігається також пошкодження ендокарду та перикарду.
Клінічні прояви міокардиту при COVID-19 різняться залежно від випадків.
До них відносять:
- втому;
- задишку;
- біль у грудях;
- стискання у грудях при навантаженні;
- тахікардію;
- порушення серцевого ритму й провідності.
У важких випадках у пацієнтів можуть також спостерігатися ознаки правобічної серцевої недостатності, зокрема підвищений яремний венозний тиск, периферичний набряк та біль у грудній клітці.
Найбільш поширеним явищем є блискавичний (фульмінантний) міокардит, який визначається як шлуночкова дисфункція та серцева недостатність протягом 2–3 тижнів після зараження вірусом. Ранні ознаки блискавичного міокардиту зазвичай нагадують симптоми сепсису: часто спостерігається гарячка з низьким пульсовим тиском, холодними або плямистими кінцівками та синусовою тахікардією. А от у дітей серцеві симптоми часто можуть бути повністю відсутні.
Які ж обстеження має пройти людина з підозрою на постковідний міокардит?
Отже, для проведення діагностики постковідного міокардиту проводять:
- загальний розгорнутий аналіз крові;
- С-реактивний білок;
- D-димер;
- прокальцитонін;
- серцеві ферменти (тропонін І, тропонін T, NT-proBNP );
- ЕКГ;
- ехокардіографію.
У складніших випадках лікар може призначити:
- рентгенологічне обстеження;
- КТ;
- МРТ серця;
- катетеризацію порожнин серця;
- біопсію серцевого м’яза (Європейське товариство кардіологів вважає, що це обстеження у хворих на COVID‑19 з підозрою на міокардит застосовувати недоцільно, але американська кардіологічна школа дотримується іншої думки).
Специфічні рекомендації щодо лікування SARS-CoV‑2-асоційованого міокардиту на сьогодні відсутні, тому використовують відомі раніше стандарти лікування міокардитів.
Слід відзначити: якщо після перенесеної коронавірусної інфекції пацієнт відчуває задишку, втому чи виснаження через кілька тижнів після хвороби, він повинен зробити ЕКГ, ехокардіографічне дослідження, лабораторне дослідження серцевих маркерів та звернутися до кардіолога.
Допис підготувала наш лікар-кардіолог Яннула Дімопулос.
- Консультація лікаря-кардіолога 760 грн Записатися
