Вагініт (запалення піхви): діагностика та лікування
Вагініт (запалення піхви) – найпоширеніше гінекологічне захворювання. Цей діагноз ґрунтується на таких симптомах: виділення, вагінальний дискомфорт або ж і перше, і друге водночас. Такі ж симптоми також можуть бути спричинені іншими захворюваннями.
Вагінальні виділення можуть бути звичайними, не патологічними – коли вони чисті, молочні, без запаху. Зміна кількості, кольору або запаху виділень, подразнення або свербіж можуть бути пов'язані з дисбалансом бактерій у піхві, що й призводить до вагініту.
Найчастішими причинами вагініту у жінок є бактеріальний вагіноз, вагінальний кандидоз, трихомоніаз та ще ряд жінок з вагінітом можуть бути взагалі недіагностованими.
Обстеження пацієнток з вагінітом залежить від факторів ризику інфікування та віку пацієнта. Точний діагноз може бути невловимим та й іноді важко відрізнити звичайний вагініт від інфекційних та неінфекційних причин вищевказаних симптомів. Усі пацієнтки з симптомами вагініту мають бути ретельно обстежені, щоб виключити загальні захворювання.
Для діагностики вагініту використовуються різні методи дослідження: від мікроскопії вагінального мазка до високочутливих тестів, які показують присутність найменшої кількості патогенного організму в матеріалі.
Лікування вагініту залежить від причини захворювання і спрямоване на відповідного збудника.
Бактеріальний вагіноз – найпоширеніша причина вагініту – становить 50% випадків. До факторів ризику відносять: вагітність, використання внутрішньоматкового пристрою (ВМЗ) та часті статеві акти.
Вагінальний кандидоз – друга найчастіша причина вагініту. Фактори ризику: використання оральних контрацептивів, ВМЗ, молодий вік при першому статевому акті, збільшення частоти статевого акту, рецептивний кунілінгус, діабет, ВІЛ або інші імунодефіцитні стани, тривалий прийом антибіотиків та вагітність.
Трихомонадна вагінальна інфекція – третя найбільш поширена причина вагініту, викликана трихомонадами. Фактори ризику: куріння тютюну, незахищені статеві контакти з кількома сексуальними партнерами та використання ВМЗ.
Неінфікований вагініт, як правило, пов'язаний з алергічною реакцією або подразненнями.
Ще однією поширеною причиною є атрофічний вагініт через дефіцит естрогену.
Лікування:
Прогноз щодо лікування вагініту загалом позитивний: здебільшого хворі виліковуються. Проте повторні піхвові інфекції можуть призвести до хронічних подразнень, ексоріації та рубців, які, своєю чергою, можуть спричинити сексуальну дисфункцію.
Хронічні інфекції піхви можуть полегшити зараження різними статевими захворюваннями, зокрема ВІЛ. Безпечний секс і консультування з ІПСШ (інфекцій, що передаються статевим шляхом) можуть допомогти знизити рівень реінфекції. Іноді пацієнтки помилково вважають, що мають вагініт, тоді як його немає, що може призвести до непотрібного лікування. Тому лікування однозначно лікар призначає після обстеження. У випадку відсутності покращення в результаті проведеного лікування найчастіше потрібні додаткові дослідження для виявлення причини.
У Медичному центрі Святої Параскеви працюють досвідчені гінекологи, які знають багато для того, аби робити мало, тобто, щоб не лікувати уявні захворювання, правильно діагностувати реальні і відповідними призначеннями досягти повного одужання пацієнтки або ремісії на тривалий час.
Профілактика
Пацієнткам слід утримуватися від сексуальної активності, зокрема незахищеної (сексуальна активність без використання презервативів) та спринцювання допоки не буде встановлено діагноз.
Незважаючи на те, що безпечний секс не є засобом запобігання вагініту, він може мати великий вплив на зниження частоти бактеріального вагінозу та трихомонадної інфекції.
Пацієнтки повинні уникати подразнень у зоні піхви, які викликають: парфуми, мило, тісні трусики. Після плавання або тренувань обов’язково потрібно змінювати білизну або висушувати її феном.
Попередній запис за телефонами:(067)295-4-000 або (095)295-4-000
